На галузевих виставках усе частіше можна зустріти меблевиків, які практично не мають стосунку до деревообробки. Це – меблярі-металісти. Короткі розповіді про декого з них і будуть змістом цієї публікації.

Металевий напрям меблярства давно практикують у галузі. Але якщо раніше металеві меблеві вироби мали переважно нежитлове призначення (крім ліжок, хіба що) – торговельне, складське, медичне, громадсько-харчове, то нині, особливо коли піку популярності в інтер᾿єрному опорядженні житлових помешкань досяг індустріальний стиль (більше знаний як лофт), наявність металу в якому чи не обов᾿язкова, металеве меблевиробництво значно активізувалося.

Краматорська компанія «Метал-Дизайн» спеціалізується, можна сказати, на традиційному для галузі меблевиробництві – виготовляє металеві каркаси для ліжок. Знову ж таки, зазвичай у традиційно класичному виконанні, відомому кожній людині з минулого століття ще до того, як їх ангажував лофт, і ще до того, як він сам за океаном оформився в інтер᾿єрний стиль.

Менеджер компанії Олександр Ляхов розповів, що вони не прагнуть інтенсивно розширювати асортимент виробів, задовольняючись в основному виготовленням каркасів односпальних, півтораспальних, двоспальних і двоярусних ліжок. А й справді, чому б, власне, й не зосереджуватися тільки на цих виробах, коли на них є попит і їх добре реалізують? До того ж, якщо асортиментний набір деталізувати за різними розмірними варіантами й способами опорядження, то він розростається до доволі солідного різноманіття. Втім, хоч-не-хоч, а закони розвитку будь-якої товаровиробної компанії диктують періодичне якщо не розширення, то оновлення асортименту. І «Метал-Дизайн» в цьому сенсі не виняток: щороку щось нове та поповнить каталог.

− Простіші моделі охоче замовляють  у нас хостели й інші заклади подібного типу. А загалом спостерігаємо три основні причини того, чому віддають перевагу металевим ліжкам. Здавалося б, основним аргументом мав би бути той факт, що вони довговічніші в експлуатації, але ні. Він, звісно, береться до уваги, але не є визначальним. Одні клієнти, прибічники нині модного, хоча й досить  аскетичного стилю лофт, без них не уявляють вмеблювання своїх помешкань. Це −  так звані ідейні міркування. Інші – меркантильні: такі меблі апріорі дешевші, ніж дерев᾿яні. А треті − суто практичні: малогабаритні смарт-квартири, яких будують все більше, вимагають економного використання житлової площі, й двоярусні ліжка в такому випадку дуже доречні.

До речі, з огляду на лофтівську моду компанія торік створила нову однойменну стильову лінійку виробів, в якій з᾿явилися предмети не тільки спального призначення, а й меблі для вітальні та їдальні, для організації робочого місця, ну і, звісно, не обійшлося без розширення спального асортименту за рахунок нових моделей ліжка й дивана.

При нагоді зазначимо, що так само, як компанія торік відгукнулася новою серією меблів на «лофтівську потребу», свого часу, 2008 року, відгукнулася вона й загалом на зрослу потребу ринку в металевих меблях і на їхнє продукування переорієнтувала своє виробництво, спеціалізуючись до цього лише на виробництві меблевої фурнітури й металевих комплектуючих для меблярства. Перша їхня ліжкова модель мала назву «Вероніка». Вона й досі має стабільний попит.

Якими б прибічниками «металіки» не були такі компанії, мало якій все ж вдається цілком обходитися без деревних деталей у їхніх меблевих виробах. Якщо говорити, в цьому сенсі про «Метал-дизайн», то свій модельний перелік вони урізноманітнили металевими ліжками, які поставили на дерев᾿яні опори. Звісно, якоїсь конструкційної винятковості чи функціональної особливості ліжковому каркасу це не надало, але звичний дизайн змінило, якщо говорити про моделі «Анжеліка», «Афіна», «Джоконда». 

До честі менеджменту компанії він вміє не менш вишукано, ніж дизайнери створили виріб, представити його ринку. Приміром: «Звісно, ліжко − це не витвір великого да Вінчі, але все-таки схожі ці дві «Джоконди»-красуні деякими рисами. Наша «Джоконда» по-своєму прекрасна невишуканою красою й м᾿якістю ліній, що сповнюють її аристократичністю. І «Джоконда» в Луврі приваблива якраз своєю незвичайною простотою, загадковістю, обволікаючим нас ніжним і глибоким поглядом, і, звичайно, таємничою усмішкою. Ліжко «Джоконда» виконане у всіх кольорах, якими виробник послуговується, і в трьох актуальних розмірах».

Логіка жанру диктує, аби такий приліжковий предмет, як тумбочка, був стилістично «рідний» основному предмету. Тому закономірно, що в асортименті компанії з᾿явилися й приліжкові тумби з використанням у них металу. А відтак метал гармонійно увібрали в свою конструкцію й комод, і трюмо, етажерки. 

Якщо повернутися до лінійки меблів у стилі лофт, то бачимо, що вона розширила фірмовий асортимент такими предметами, як робочі й журнальні столики, а також  стелажі та столи обідні Причому в серії «Дуо» вони в цікавому трикутному виконанні.

*  *  *

Лофтівська стилістика виробів і в столичної компанії «Альткон». Принаймні у тих, які демонстрували на торішніх виставках. Це стосується й крісел та диванів із металевими каркасами, лавок, тумб, столів, стелажів, виставкових стендів та експозиторів, каркасів та опор як меблевих комплектуючих. Із розмови з проект-менеджером компанії Ігорем Харченком ми довідалися, що свої вироби вона позиціонує, як альтернативні металоконструкції будь-якої складності. А ще її особливість у тому, що основні її клієнти за кордоном, тобто компанія вираженої експортної орієнтації. Її вироби мають винятково ексклюзивний характер, бо створені на замовлення.

− Завдяки Путіну, − каже напівжартома-напівсерйозно Ігор, − у нас у замовниках німці, французи, іспанці, бельгійці й інші європейці.  Коли закрився російський ринок, змушені були шукати альтернативу й небезуспішно. І пам᾿ятна криза 2008 року теж тому посприяла. До неї ми, приміром, не могли продавати свої вироби італійцям, бо в них такі коштували дешевше. Тепер − навпаки. Хоча змушені задовольнятися невеликою маржою. Минули часи, коли звичними для нас були угоди на 50 тисяч доларів, а тепер заробляємо на рівні китайців, а то й менше – такі реалії. Тепер європейцям вигідніше розміщувати замовлення у нас, а не в далекому Китаї. Ми від того, що нашу працю європейці цінять дешево,  не стаємо в позу, не випинаємо свої амбіції – що треба зробимо й зробимо пристойно.

Часто замовники вимагають не тільки виготовити потрібний їм виріб точно за їхніми кресленнями, а й за їхніми технологіями, з матеріалів, які вони визначать.

− Тим більше, що закордонні клієнти не дають нам розслаблятися, бо в них нема стільки вихідних і святкових днів, скільки звикли прогулювати наші співвітчизники, нема сезонності у виробничому процесі, провальних місяців. Для наших працівників уже стало звичним першого січня бути на роботі, а не два різдвяних тижні байдикувати або без зарплати йти у відпустку за власний рахунок. Ну і завдяки євро й доларовим розрахункам із компанією ми можемо регулярно й стабільно платити своїм працівникам.

Продукція, адресована українським клієнтам, зазвичай є плодом творчої праці власних конструкторів. Власне конструкторське бюро дає змогу самостійно розробляти нові вироби або коригувати для поліпшення характеристик вже наявні, що знижує вартість продукції та скорочує час виконання замовлення.   

Наявність високоточного металообробного обладнання – торгових марок «FinnPower», «Bystronic», «Trumpf» дає змогу виготовляти металоконструкції будь-якої складності на високому рівні якості.

                           * *  *

Столична майстерня «Million Mirrors», як свідчить її назва, метал поєднує із склом. І не тільки дзеркальним. Найчастіше в такому склометалевому тандемі створюють міжкімнатні перегородки й двері, а то й перегородки із дверима. Конструкція, як бачимо, проста: металева рама, площа якої поділена на квадрати-скловіконця. Металевий профіль не надто товстий, аби виріб не був громіздким, але таким, що гарантує достатню міцність. Цікаво, що така фрагментарна заскленість надає перегородкам навіть певної ажурності. Основною особливістю таких інтер᾿єрів є можливість максимально розширити перспективу просторів і створити відчуття свободи й легкості. Головні функції, які виконують засклені металеві перегородки: звукоізоляція (поділяє простір на функціональні зони, захищені від сторонніх звуків); можливість використовувати одне приміщення, як кілька; концепція створення «прозорого інтер᾿єру».

Поєднання «метал+скло» ми бачимо і в суто меблевих, конструкціях, які пропонує майстерня, − гардеробних, різного призначення стелажах (зокрема й бібліотечних) і вітринах.

Корпусні металеві меблі – шафи, тумби для нас традиційно звичні в місцях приготування їжі для закладів громадського харчування, лікарень тощо. Вони неодмінно виблискують нержавіючою сталлю, з якої зазвичай виготовлені. Але, з’ясувалося, треба зовсім небагато, трохи «домашнього» дизайну й фарбованого опорядження – навіть у чорний колір – і металеві меблі враз одомашнюються.

Менеджер компанії, який представився Олександром, розповів, що більшість металевих меблевих виробів, які створили металісти їхньої майстерні, виготовлені за ескізами замовників. Більш-менш самостійно інженери майстерні визначають, який металевий погонаж доцільніше застосувати в конкретному виробі – кутники, труби (круглі, квадратні, прямокутні), смуги тощо. Що ж до з᾿єднань меблевих деталей, то вони зварні. Певна річ, зварені доволі естетично, аби шви не псували загального враження від меблевого виробу. У більшості  виробників металевих меблів нині таку зварну естетику забезпечують досконалі  зварні агрегати, керовані операторами, котрі не є зварниками в традиційному розумінні.

Щодо опорядження, то воно традиційне для металевих виробів – порошкове фарбування. Втім, бувають і винятки: кому до вподоби милуватися текстурою металу, в майстерні запропонують покриття напівпрозорим лаком.

Доречна інновація  в моделі бібліотечного стелажу: металева драбинка, аби зручно діставатися до верхніх полиць. По закріпленій вгорі поздовжній трубі драбинка пересувається фронтом стелажа.

До речі, не випадково майстерня у назві зробила акцент на своїй «дзеркальності». Так само всебічно й досконало, як і з металом, вона працює із склом, передусім дзеркальним.  При виготовленні виробів, у яких є скло, фахівці майстерні здатні застосовувати всі можливі способи його обробки: різання, гравірування, матування, молірування, зістарення, розпис по склу, фотодрук на склу, ф᾿юзинг. За допомогою цих прийомів можна створювати ексклюзивні, індивідуальні, художні вироби: дзеркала-телевізори, вітражі, панорамні дзеркала, мозаїку дзеркальну, дзеркала з підсвічуванням й багато іншого.

*  *  *

Торговий дім «СтілГрей» не займається безпосередньо виготовленням металевих меблів, але ми його з повним правом зараховуємо до когорти меблярів-металістів, бо компанія виготовляє металеві комплектуючі для меблів у різноманітному стільничному виконанні. Сама компанія позиціонує себе як виробник металевих опор і каркасів для офісних меблів  і меблів для потреб HoReCa.

− Втім, на конкретне замовлення можемо виготовити й інші металеві меблеві комплектуючі, − запевнили в компанії. – Але пропонується й значний асортимент базових виробів зі стандартними розмірами. Основний матеріал для столових опор – круглі  труби різних розмірів і діаметра.

Коли в моду увійшов стиль «лофт», металеві опори й каркаси, які призначали для виробництва офісних меблів, почали бути затребуваними й виробниками меблів для дому, що змусило компанію розширити асортимент новими моделями, з новим дизайном.

Оскільки за конструкцією у цього виробника опори розбірні (для зручності транспортування), то використовують у них болтові з᾿єднання власне опори з її траверсом.

Дизайн опори значною мірою визначає її форма. І таких форм виробник пропонує достатньо. Якщо П-подібні опори більш традиційні, то, скажімо, трапецієвидні – уже з категорії опорних цікавинок. Дизайнерська складова опор – і їхнє опорядження. Причому різняться вони між собою не лише широкою палітрою кольорів, а й структурою покриття (шорсткістю, приміром). Матовість й глянцевість покриття – теж засіб розширення дизайнової варіантності.

На підтвердження того, що компанія  не обмежуємося лише опорним і каркасним асортиментом, на її виставковому стенді нам показали  й офісні аксесуари (зокрема металевий кабельний канал як додаток для офісних столів).

Цікаві такі канали тим, що до опор стола їх кріплять за допомогою магнітів. Крім кабель-каналу, в розряді допоміжних офісних аксесуарів й металеві перфоровані екрани для столів, утримувачі комп᾿ютерного системного блока. Їх кріплять уже болтовими з᾿єднаннями. Отже, можна сказати, що в такому випадку компанія формує комплексну пропозицію для виробників офісних меблів.

*  *  *

Ми вже давно переконалися, що практично немає матеріалів, які ж не можна було за креативного підходу використати як меблевиробні. Та, власне, не тільки матеріалів, а й конструкцій різноманітного призначення, які не можна було б переінакшити, аби в результаті отримати меблі. Приміром, така потужна конструкція, як літак, якщо розібрати його фрагментарно, дасть чимало речей, які можна пристосувати до меблів.

Звісно, найпростіше використати вже готові сидіння, якими наповнені салони літаків, але то не так цікаво. А от використати фрагмент крила, фюзеляжа чи пропелера для створення меблевого предмету – це вже креативніше. Цим шляхом і пішли спеціалісти із британської дизайн-студії «Fallen Furniture», створюючи унікальні предмети інтер᾿єру  з деталей списаних пасажирських та військових літаків. Їхні послідовники, яких авіація  надихнула на креативне меблярство, знайшлися й в Україні. Вони об᾿єднані дизайн-студією «А83» і ось що розповіли, представивши в зоні «Театру дизайну» минулорічної осінньої київської виставки свої доробки на цю тему.

Літаки, котрі своє відлітали, врешті перетворюються на металолом. Але тепер уже не всі. І списаним знаходять корисне застосування.

Нікого не залишає байдужим та технічна й дизайнерська досконалість інженерного таланту, яка втілена в конструкції літака. І навіть коли він вже не злітає в небо, як чудовий витвір людського генію привабливості не втрачає. Пройти повз неї не могли креативні творці предметного дизайну, зокрема й меблевого, які шукають будь-яку можливість створити щось незвичне, сміливе.

Коли створюють – цілком легально – предмети інтер᾿єру із частин списаних повітряних лайнерів, то натхненники цієї справи переносять у свої, далекі від авіації речі, не просто шматки цих крилатих машин, а й «біографії» повітряних ветеранів, історію їхнього створення, а іноді й легенди, якими обростає з часом конкретний повітряний перевізник. І роблять це, приміром, шляхом збереження на використаних фрагментах бортових номерів конкретного лайнера, його кольорів тощо. І ці, здавалося б, дрібниці насправді є дуже значимими для тих, у чиє помешкання потраплять предмети інтер᾿єру авіаційного походження – які знали високе небо, яких торкалися хмари, яких по-особливому гріло сонце, які були мандрівниками у різні країни й частини світу.

Звісно, предмети інтер᾿єру з авіаційною історією мають передусім чоловічий характер, вони, що називається, чоловічого «замісу». Призначені головно для інтер᾿єрів індустріальної стилістики, для житлових помешкань холостяків, для кабінетів передових «менів». А надто вони будуть до душі тим, хто в дитинстві мріяв про авіацію й космонавтику. А хто з пацанів  про це не думав?!

Власне, наявність хоча б одного такого предмета й у сімейній квартирі чи домі може компенсувати брак у ній суто чоловічої зони. Якось так повелося, що дизайнери й архітектори нехтують чоловічими інтересами й не передбачають створення в сімейному помешканні суто чоловічого простору − хоча б куточка. Вітальня, спальня, ванна кімната – зони спільного користування, кухня – жіночого, дитяча кімната – зрозуміло якого призначення. А для чоловіка що? А буде, приміром, у нього таке крісло авіаційного походження, то зовсім інша справа, це підвищить його самооцінку і навіть значимість у родині, якщо хочете.

Творці меблів, натхненні авіацією, вважають, що їхні предмети інтер᾿єру хоча й чітко вираженого індустріального стильового спрямування, все ж не будуть чужими і в помешканнях, облаштованих у стилі мінімалізму та навіть скандинавському. І, звичайно ж, належним чином їх оцінять любителі еклектики.