Натуральна деревина і в предметному меблярстві, і в інтер’єрі цінується високо завдяки унікальності природних текстур і відтінків. Альтернативою дорогим, рідкісним породам, екзотичним, як їх ще називають, можуть стати класичні дуб, горіх, клен або ясен, що піддалися обробці природними забарвлювальними матеріалами. Така обробка називається натуральним травленням, і розповідає про неї технолог О. Ессі-Езінг із компанії «CEOFFICE».

Деревина століттями вважається одним із кращих будівельних і оздоблювальних матеріалів. І звісно ж – меблевиробних. В силу її доступності або, навпаки, унікальності люди навчилися її класифікувати, виділяючи особливо цінні породи, стругати чи нарізати її тонким шпоном і навіть підробляти.

Сьогодні натуральна деревина все частіше стає декоративним матеріалом. Створено тисячі фарб і морилок, лаків, олив і воскомістких матеріалів, завдяки опорядженню якими цінність живої деревини стає все більш очевидною. Прагнення природної неординарності й неповторності колірних характеристик деревини зумовлює інтерес до рідкісних, екзотичних її порід.

Приміром, зебрано або макасар. Але, крім того, що вони дорогі, ще й важко підібрати дошки з однорідністю текстурного малюнку, бо нерідко в погоні за наживою заготівельники ці дерева спилюють ще до того, як вони набудуть потрібної стиглості. Іншим, альтернативним рішенням буде використання звичних для нас порід деревини, які можуть набувати екзотичного вигляду під дією їхньої природної обробки, котра називається травленням.

Є метод і хімічного травлення натуральної деревини. Але в нього ми заглиблюватися не будемо, бо він визнаний токсичним, його рекомендується проводити в закритих камерах на спецвиробництвах. До того ж, із ними складніше працювати. Рецептів хімічних протрав, як і натуральних, існує дуже багато. Хімічні реактиви використовують як поодинці, так і в складі з натуральними або іншими хімічними реактивами. Змішуючи хімічні реактиви з натуральними компонентами, можна домогтися більшої палітри кольорів і відтінків. До хімічних протрав належать: марганцівка, мідний купорос, хлорна мідь, хлористий кальцій, аміак, сірчанокисла мідь, натрієвий і калієвий хромпики.

Насамперед треба зазначити, що у кожного технолога є свої секрети натурального травлення. Але навіть справжнім умільцям результат зафарбовування деревини травленням передбачити неможливо. На точність відтінків і малюнків готових виробів впливають якість використовуваного масиву, регіон зростання дерева, вид розпилу конкретного стовбура, температурний режим зберігання й навіть інтенсивність освітленості в момент травлення. І це крім обраних технологом потрібних природних пігментів. На різних породах дерева одна і та ж протрава буде проявиться зовсім по-різному. В цій справі без експериментування не обійтися навіть спецам-травильникам.

Плюси природного травлення: збереження живої фактури дерева, однорідність і однотонність забарвлення без плям, можливість повторити результат, зберігаючи технологію травлення й унікальність отриманого ефекту. Травлення деревини підкреслює природну структуру деревини, надаючи виробам більш вишуканого й дорогого вигляду. Навіть недорогим породам дерева. Стійке й глибоке фарбування деревини можливо отримати тільки методом її травлення.

Процес травлення

На якість природного травлення, процес якого полягає в замочуванні деревини в розчині з натуральними речовинами, позначаються також час і концентрація розчину. Дерево опускають в ємність із розчином на певний час. Скільки витримувати деревину в розчині, залежить від породи дерева та його властивостей, а також від того, якої насиченості має бути забарвлення. Розчин може бути кімнатної температури або киплячим. У киплячому розчині колір змінюється дуже швидко, тому необхідно за процесом ретельно спостерігати, контролюючи його.

Після замочування деревину промивають, просушують у темному приміщенні без доступу природного освітлення, вміщують під прес. Саме в такий спосіб отримують повністю зафарбовану або тоновану одним кольором поверхню, стійку до вигорання й утворення плям. Після травлення деревині необхідне додаткове шліфування, бо після використання протрави деревні волокна розбухають.

Практикується травлення деревини й методом ручного фарбування. Він використовується найчастіше, коли травлення потрібно застосувати на великого розміру предметах або коли вимочування виконати складно чи неможливо. Для нанесення розчину використовують щітку із синтетичним ворсом або валик. Матеріал розташовують під нахилом. Спочатку проходять щіткою або валиком поперек волокон, а потім уздовж. Наносити протраву слід у кілька шарів. Кожен шар повинен повністю просохнути.

Найбільш інтенсивні колірні ефекти демонструє деревина, що містить танін, оскільки фарбуючі речовини вступають в ній у реакцію з дубильними. Природними барвниками найчастіше стають відвари трав, кори дерев, кава або металева стружка. Неважко здогадатися, що чим більше таніну в деревині, тим кращим і глибшим буде результат фарбування. Досить високу концентрацію таніну містять такі породи, як вільха, дуб, береза, клен. Хвойні породи деревини не протруюють, оскільки зафарбовування смолистої поверхні буде нерівномірним.

Є спосіб перевірити вміст таніну і визначити, чи варто використовувати протраву для тієї чи іншої породи деревини. Беремо п’ятипроцентний купорос і капаємо кілька крапель на деревину. Дочікуємося висихання купоросу. Якщо слідів від нього на дереві не залишилося, значить деревина не містить таніну або містить дуже мало. Таку деревину перед травленням потрібно штучно збагатити дубильними речовинами. Для цього дерево замочують у таких розчинах, як відвар кори дуба, розчин резоцину, пірокатехіну чи дубильного дубового екстракту.

Палітра фарб

Вовча ягода – унікальний природний барвник. В залежності від домішок цей пігмент може давати практично будь-який відтінок – від блакитного й червоного до коричневого й чорного.

Для профарбовування деревини в коричневий колір застосовують знайомий всім господиням відвар цибулиння. Щоб отримати інші відтінки коричневого, додають шкаралупу й перегородки волоських горіхів, кору яблуні або кавовий відвар із содою. А популярний у меблярстві відтінок «венге» можна отримати, додавши до розчину звичайну марганцівку.

Красивий помаранчевий тон створюють за допомогою замочених у воді гілок тополі.

Деревину залишають у такому розчині на 5-6 днів в світлому приміщенні. У підсумку отримують поверхню благородного золотистого відтінку.

Сірі тони деревини – результат натурального травлення з додаванням у розчин кори верби.

Жовтого кольору можна досягти за допомогою відвару з кореня барбарису.

Чорний відтінок отримують при додаванні оцтової кислоти і заліза.

Сріблясті тони поверхні – це робота заліза й дощової води.

Сіро-блакитні кольори дерев’яної поверхні отримують під впливом залізної стружки і дубової тирси, а більш глибокі сині тони створюють, додаючи в розчин мідну стружку.

На просторах Інтернету можна знайти різні рецепти приготування натуральної протрави. Багато рецептів авторські, складені методом проб і помилок для отримання того чи іншого кольору.