Стільниці, столики, варильні поверхні, скиналі…

Скляні стільниці використовують в меблярстві не так давно і відразу не набули поширення. Із ними найперше асоціюються журнальні столики. Але тепер «склять» навіть кухонні робочі поверхні.

Для малогабаритних приміщень меблі із скляними стільницями стануть справжньою знахідкою, оскільки скло здатне візуально робити інтерʼєр легшим, просторішим. Якщо прозоре скло допомагає візуально розширити замкнутий простір, то темна глянцева поверхня привносить в інтерʼєр нотки хай-теку, а стільниці з яскравим вітражем стають справжньою окрасою кімнати. Все це стало можливо завдяки різним технологіям обробки скла.

Скляні стільниці виготовляють із міцного скла – це в основному кілька шарів ламінованого скла й верхній – із загартованого. Така стільниця не зітреться й не деформується.

Меблярів, які спеціалізуються на виготовленні скляних меблів, а також компанії, що продукують скляні елементи для виробництва меблів (зокрема й стільниці), нині особливо приваблює скло «Pilkington Optiwhite» – спеціально розроблене флоат-скло, яке не відображає сторонніх відтінків, що притаманно стандартному склу, а чітко передає колір нанесеного малюнка при декоруванні. Інколи краї скла навмисно залишають неприкритими з міркувань дизайну: контраст із поверхнею менш помітний, ніж при використанні звичайного флоат-скла. Тривалий час існувала проблема оптичної прозорості ламінованого скла, яка була вирішена з появою «Pilkington Optiwhite». Якщо збільшення кількості шарів у варіанті «триплекс» та їхньої сумарної товщини призводить до посилення відтінку, властивого стандартному флоат-склу, то скло «Оптівайт» зберігає високу прозорість при виготовленні скла триплекс будь-якої товщини, будучи прекрасним вибором у випадках, коли необхідно поєднати хороші оптичні характеристики з максимальною безпекою.

Скло, котре використовують для виробництва стільниць, годиться й для виробництва скляних дверей –і за товщиною, й за декоруванням. Значною мірою воно аналогічне й склу, яке застосовують для виготовлення меблевих фасадів. Передусім – варіантами декорування, бо воно значно тонше, особливо призначене для фасадних вставок, а не суцільних фасадів.

Скляні стільниці декорують в різні способи, втім значну частину їх не прикрашають. Акцент робиться на тому, що прозорість скла, здатність переломлювати світло і є по суті його природною декоративністю, котрої достатньо, аби меблевий виріб був цікавим і привабливим. Зазвичай стільниці із прозорого не декорованого або декорованого в однотон скла використовують для виробництва меблів ділового призначення, приміром, офісних.

Для виготовлення декорованих скляних стільниць годяться практично всі відомі технології – піскоструминна обробка, хімічне травлення, гравірування, художній розпис, аплікація, сатинування, плівкове декорування триплексу, декупаж, принтерне нанесення малюнків методом цифрового друку тощо. Крім того, не може не підкупити можливість вибору стільниць із матового, дзеркального, різноколірного скла, а також моделей із нанесеним малюнком, що імітує натуральний камінь чи мозаїку. Все це розмаїття декоративного оформлення робить скляні поверхні доречними в інтерʼєрі будь-якого стилю. У руслі сучасних тенденцій меблевого декорування скляні стільниці можна також по периметру підсвітити світлодіодною стрічкою – тоді буде досягнуто особливого візуального ефекту.

Обробка скла задля його декорування в техніці ф’юзингу – технологія особлива. Дніпровська компанія «Villa» – не єдина в Україні, котра спеціалізується на створенні виробів із скла, виготовленого в техніці ф’юзингу, але вона єдина, котра, як запевнив нас працівник її столичного представництва Сергій Бутерін, збагнула секрет виробництва муранського скла. Меблеві стільниці із ф’юзинг-скла – окрема товарна категорія в асортименті її виробів.

Ф’юзинг, нагадаємо, – техніка спікання скла. На звичайне скло викладається малюнок зі скляних фрагментів, розмальованих акриловими фарбами. При температурі 800ºС їх вплавляють у підкладку, отож вихідний матеріал отримують однорідним. Образно кажучи, основою декоративного ф’юзингу слугує скляний лист, що є своєрідним «барвистим полотном», на якому художник-вітражист пише за допомогою високотемпературної печі і шматочків спеціального скла для ф’юзингу свій витвір. Термічна обробка в печі перетворює скло на художнє полотно з оригінальною фактурою й дуже широкою гамою кольорів. Зображення на ф’юзинг-склі можна зробити обʼємним і випуклим або залишити окремі ділянки його плоскими, контури малюнка прозорі, як в акварелі. Є можливість створювати бажану товщину й рельєф. Компанія, наголошує Сергій Бутерін, практикує виготовлення скляних декорів на спецзамовлення, відповідно до проекту інтерʼєру. Підбір кольорів, а також візерунків практично нічим не обмежуються.

Компанія «Villa» не тільки художньо спікає скло, зокрема для стільниць, а й продукує готові меблеві вироби – не тільки журнальні столики та деякі столоподібні предмети, більше схожі на тумби, є в її асортименті й модельний набір столів офісного призначення, стільниці яких із прозорого недекорованого скла. А це тому, що декороване ф’юзинг-скло стилістично не зовсім годиться, аби бути стільницею в офісних чи інших меблях ділового призначення. Прозоре недекороване скло суворіше, якщо можна так сказати, офіційніше через свою холодність, а декороване, зокрема і в техніці ф’юзинг, – візуально позбавлене отої холодності.

У різний спосіб можна кріпити скляні стільниці на ніжках або підстіллях. Компанія «Villa» для виготовлення своїх журнальних столиків вдається до накладного і рамкового кріплень. Накладне – з використанням спеціальних скоб-утримувачів. Стільниці накладного кріплення, тобто із відкритими краями потребують опорядження: полірування крайок, їхнього заокруглення або фацетування. Рамки для утримування скляної стільниці можуть бути як металевими, так і деревʼяними. В обох випадках потрібне використання силіконової чи гумової прокладки між склом і матеріалом рамки чи скоби. Практикує компанія виготовлення й цілковито скляних столів, тобто таких, у яких і опори скляні. Є варіант, коли вони (опори) є окремим меблевим елементом, який зʼєднаний із стільницею, а є моделі суцільно скляні в повному сенсі цього поняття – коли стільниця плавно переходить в опори чи навпаки.

А загалом доволі поширене використання металевих опор для виготовлення столів із скляною стільницею. Стільницю в такому виконанні кріплять різними способами. За допомогою різьбових зʼєднань із використанням стилізованої під елемент декору гайки: металева опора у верхній частині закінчується стрижнем із різьбою, в чотирьох кутах скляної стільниці роблять наскрізні отвори, стільницю вставляють в опорні стрижні й пригвинчують. Альтернатива гайці – спеціальна зʼєднувальна втулка. Буває навпаки – декоративний болт вгвинчують в опору. Інший спосіб – клейовий, коли стільницю спеціальним прозорим клеєм приклеюють до опор. Ще один вкрай простий спосіб: скляну стільницю просто кладуть на опори чи підстілля з гумовими прокладками. Використовують його у випадку, коли стільниця габаритна, важка, завдяки чому лежатиме непорушно.

Широко для виробництва скляних стільниць використовують кількашарове скло, відоме як триплекс. Його створити можна двома способами: ламінуванням та методом рідкого заливання. Ламінування: між скляними полотнами розміщують шар полівінілбутиральної плівки, потім цей «пиріг» переплавляють в автоклаві при температурі 120ºС в єдиний моноліт. Рідке заливання: на скло наносять спеціальні полімеризувальні смоли, що тверднуть під дією УФ-променів. Технологія ламінування вважається більш прогресивною, зате кількашарове скло, виготовлене методом рідкого заливання, значно дешевше, оскільки процес виготовлення досить простий і не потребує високотехнологічного обладнання.

Триплекс нині вважається найміцнішим склом. До того ж його виробники пропонують широкі можливості для декорування. Йдеться не тільки про колір скла – для отримання потрібного відтінку й ступеня прозорості варто тільки використовувати відповідну плівку. Щоб домогтися оригінального візерунка, між листами скла розміщують висушені квіти, листя, різні тканини, малюнки, фотодрук та інші декоративні елементи. Крім декоративного, використовують прозорий чи матовий триплекс, але декоративний все ж найбільш поширений.

Найбезпечнішим можна вважати гартований триплекс – таке скло може витримати вагу людини й у 5-7 разів міцніше за звичайне, втім сильним локальним ударом можна пошкодити і його.

Максимально безпечним можна назвати скло, яке відповідає таким характеристикам:

• якщо витримує падіння вантажу (мішка з дробом свинцю) вагою 45 кг з висоти 2,5 м. В ідеалі загартоване скло залишається цілим. Залежно від результатів протестованому матеріалу присвоюють клас міцності – від нижчого СМ 1 до високого СМ 4;
• скло повинно без істотної деформації витримати падіння сталевої кулі вагою 227 г із висоти 3-4 м (дистанція залежить від товщини листа, відповідно 4 і понад 6 мм);
• граничне відхилення за товщиною для скла, що зазнало гартування, має становити ±0,2-0,3 мм; для візерункового та листового  ±0,5 мм. Тому згідно з цими вимогами такі популярні методи декорування скла, як алмазне й лазерне гравірування, не є безпечними, тому що будь-яке заглиблення стає концентратором внутрішньої напруги, яка з часом або при механічному впливі може стати причиною руйнування всього полотна.

Розпізнавати безпечне скло можна за спеціальним маркуванням – воно має бути незмивним і містити дані про клас захисту, стандарт відповідності, найменування заводу-виробника й дату виготовлення.

Столична компанія «Tiger», із дизайнером якої – Іриною Яценко – ми спілкувалися, теж застосовує гаряче декорування скла, котре можна широко застосовувати, зокрема й у меблярстві. Втім, ця технологія не схожа на дві попередні – спікання ф’юзинг та виготовлення триплекс-скла.

– Технологія, якою ми послуговуємося для високоякісного декорування скла, є італійською, в основі якої фотодрук із використанням спеціальних дрібнодисперсних фарб на водяній основі італійського виробництва. Якщо зазвичай технології цифрового друку передбачають використання чорнила, котре висихає під дією ультрафіолетових променів, то застосовувані нами фарби не просто висихають під дією високої температури – декороване фотодруком скло ми обпалюємо в печі, в результаті чого нанесені фарби вплавляються в скло, завдяки чому нанесене зображення настільки міцно «зростається» із склоосновою, що не стирається, не блякне з часом у процесі експлуатації. Висока експлуатаційна здатність декорованого в такий спосіб скла полягає ще й тому, що зображення наносимо на тильний бік листа чи склодеталі. Для надійнішої захищеності малюнка зображення покриваємо захисним шаром. В такому разі декороване скло можна приклеювати, не боячись, що агресивні компоненти клею завдадуть нанесеному малюнку.

Компанія «Tiger» виготовляє із декорованого скла й такі кухонні елементи, як скиналі (фартухи) та варильні поверхні для газових та електричних плит.