Інтерв’ю з Дмитром Патісом, співвласником компанії Eskada-M

Таке оптимістичне твердження почули ми від керівника Експортної платформи Української Асоціації Меблевиків Дмитра Патіса, в чому його впевнили і стан справ у компанії «Ескада-М», і регулярне спілкування з членами Асоціації.

– Якщо говорити конкретно про нашу компанії, то карантинна ситуація мало чим відрізняється від ситуації в більшості компаній-членів УАМ: віддалена робота офісу, виробничі сили й потужності задіяні наполовину, настільки упали й обсяги замовлень. Переважно ми обслуговуємо меблеві й будівельно-ремонтні підприємства, постачаючи їм плитні матеріали або готові меблевиробні деталі. Тут пряма залежність: наскільки знизилася їхня виробнича активність, настільки й наша.

Якщо говорити про організацію віддаленої роботи, то тут ми із самого початку були, можливо, в дещо кращій ситуації, ніж більшість колег. І це тому , що не довелося з нуля організовувати віддалені робочі місця, а працівникам пристосовуватися до незвичних обставин. Наше виробництво доволі віддалене від офісу, тому фактично у віддаленому режимі ми працюємо давно, відлагодивши всі нюанси ефективності такої роботи, отже нам і не довелося, як іншим, із початком карантину реорганізуватися в цьому сенсі, а продовжили працювати, як і працювали – у давно звичному для офісних працівників та керівництва компанії режимі.

І ще така відмінність «Ескади-М» від меблевих підприємств: виробничий цикл у нас довший, тому період виробничого спаду у нас розтягся на довше. Тобто виконання докарантинних замовлень у нас виявилося тривалішим у часі, ніж у меблярів. Власне, тривала ця подовженість аж до того часу, коли почали надходити вже нові замовлення в умовах карантину.

Якщо конкретизувати, то нову хвилю замовлень ми в «Ескаді-М» зафіксували десь у перших  числах травня. Ясна річ, обсяги замовлень карантинного періоду менші, але вже є відчуття, що й українське меблярство почало «розправляти плечі», не дочікуючись остаточного завершення карантинних обмежень. І значною мірою активізувалися ті виробництва, які мають експортні поставки. Коли кількість замовлень від вітчизняних клієнтів суттєво скоротилася, почали виходити з карантину зарубіжні країни, тож почали надходити замовлення звідти. Таким чином вдалося вітчизняній меблевій галузі уникнути зупинок виробництв взагалі.

Із спілкування з колегами по Асоціації знаю, що деякі компанії, виконуючи контракти із зарубіжними клієнтами, працювали на склад, хоча закордонні вантажні перевезення й були дозволені. Причина банальна: в європейських країнах із жорстким карантином навіть фізично нікому було б розвантажувати фури з України. Зараз, коли Європа почала вихід із карантину, українські меблярі почнуть вивільняти свої склади.

– Карантині обставини примусили більшість меблярів багато що в їхньому хазяйстві переглянути, відкрили очі, так би мовити, на речі, на які за звичайних умов не зверталася увага. Іншими словами, карантин, як не парадоксально, має й певні плюси: він виявив слабкі місця в діяльності компаній, в організації меблевого бізнесу  й дав час підготуватися по потрібних реформ, удосконалень і змін. Що він підказав «Ескаді-М»?

– Ну, хоча б те, що з огляду на зростаючу кількість невеликих і термінових замовлень з усією очевидністю постає потреба мати власний транспорт, аби оперативно доставляти до клієнтів продукцію. Свого часу ми відмовилися від цього: для постачання продукції великими обсягами й партіями, було вигідніше наймати транспорт, а нині інші обставини, а відтак і потреби та необхідності.

За матеріала УАМ

Будемо вдячні, якщо оцінюватимете наші публікації

[Голосів: 0 Оцінка: 0]

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я